Іторія. Готуємося до предметної олімпіади - ПЕДАГОГИ - УЧНЯМ - ПЕДАГОГИ - УЧНЯМ - Каталог статей - ХЕРСОНСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ СЕРВІСУ ТА ДИЗАЙНУ

Пошук

Календар

Архів записів



ХВПУСД
 Четвер, 08.12.2016, 20:06
  




Головна » Статті » ПЕДАГОГИ - УЧНЯМ » ПЕДАГОГИ - УЧНЯМ

Іторія. Готуємося до предметної олімпіади

 Рекомендації майбутнім учасникам олімпіад з історії


1.       Додаткова художня література

Художня література служить одним із важливих джерел знайомства з історичним минулим. Відомо, що в багатьох дітей інтерес пробуджуєть­ся вперше в результаті читання історичних романів і повістей. Залучення художньої літератури підвищує доказову силу викладу. До доводів логіч­ного порядку (факти, міркування, докази) приєднуються сила й перекон­ливість художнього образу, а це сприяє більш міцному закріпленню істо­ричного матеріалу в пам'яті учнів.

В учасників олімпіад, що використовують образи художньої літерату­ри, підсилюється внутрішня наочність історичного матеріалу, його кон­кретизація, відбувається формування живих уявлень про минуле.

2.      Хронологія

В олімпіадних завданнях завжди зустрічаються дати. Розглянемо до­кладніше роботу з хронологією. Учні повинні уявляти історичну подію в часі, тобто знати, коли вона відбулась. Особливістю історичного факту є його тимчасова визначеність. Тільки визначивши час, коли відбувається подія, можна установити її зв'язок з попередніми й наступними подіями, її причини та наслідки.                                           

Оволодіння хронологією дається далеко не відразу і з певними труд­нощами. Що можна порадити?

 Можливі прийоми:

закріплення навколо круглої дати;

•     установлення тривалості історичної події; облік років від сучасності;

•     хронологічне зіставлення двох і більше подій, між якими існує внут­рішній зв'язок;

•     установлення зв'язку між подіями й основними етапами життя істо­ричних діячів, що брали участь у них.

Найважливіші хронологічні дати потрібно запам'ятати і твердо знати.

Існують різні прийоми осмисленого закріплення хронології. Засвоїти хронологію — значить не тільки запам'ятати дати, але й добре. уявити собі  послідовність історичних подій, розуміти зв'язок між ними. Такі хроно­логічні завдання сприяють свідомому закріпленню дат і розкриттю зв'язків і закономірностей.

Можна запропонувати скласти календарі подій. Вони зручні в тих ви­падках, коли мова йде про щільний потік подій у стислий термін, і допо­магають не тільки закріпити дати, але й виявити основнфі етапи в розвитку досліджуваного явища.

«Наскрізні дати» це синхроністична таблиця, яка відбиває одно­часність (синхронність) подій з історії різних країн, чи явищ, що стосу­ються різних моментів суспільного життя. Вона сприяє усвідомленню загальних закономірностей історичного процесу й деяких особливостей розвитку окремих країн.

Хронологія є одним з найважливіших засобів упорядкування, осмис­лення й узагальнення історичного матеріалу.

3.      Робота з картами

Історичні події відбуваються не тільки в часі, але й у просторі. Ство­рення правильних уявлень про місце, де відбувалися історичні явища, допомагає засвоєнню історичного матеріалу. Територія є ареною всіх іс­торичних подій, і умови місцевості нерідко визначають їх конкретний хід. Знання цих умов у ряді випадків допомагає поясненню історичних явищ. Локалізація (віднесення історичних подій до визначеного місця) досяга­ється за допомогою наочного приладдя історичних карт і схематичних планів.

Для характеристики місцевості використовуються картини, гравюри, фотознімки. За допомогою карти ми наочно розкриваємо історичні, зо­крема, причинні зв'язки. Введення на олімпіадах картографічних завдань вимагає більш ретельної підготовки.

Щоб добре орієнтуватися на карті, учні повинні дещо засвоїти за допомогою вправ по карті. Необхідно пояснити учням, що предметом показу на карті можуть бути драматичні події: створення й розпад держав, і грандіозні військові походи, морські експедиції, а також розміщення; племен і народів, кордони держав, міста й торгові шляхи, місця боїв, повстань, напрямок походів тощо.                                                              

Особливо цікавими є пізнавальні задачі для самостійної роботи зі атласом, наприклад, завдання на різних історичних картах (порівняння двох карт).                                                                                      

Тренуватися потрібно систематично!

4.      Робота з історичним документом

Залучення історичних документів сприяє конкретизації історичного) матеріалу, створенню яскравих образів і картин минулого, допомагає відчути дух і мову часу. Доступний учням історичний документ служить для них пре­красним матеріалом для аналізу. Робота з документом активізує мислення (й уяву!) школяра, вчить його розбиратися в історичних явищах, допомагає виробленню практично необхідних кожній людині умінь орієнтуватися у змісті найважливіших суспільно-політичних документів сучасності.

«...Залучення документа призводить до розвитку в учнів прийомів критичного аналізу», зазначав В. М. Бернадський.

Великий інтерес викликають мемуарний матеріал, свідчення учасників досліджуваних подій. Потрібно знати, що являє собою даний історичний документ; коли й ким він складений; про що ми можемо довідатися з цьо­го документа; для з'ясування яких питань ми до нього звертаємося.

За історичним документом даються різні завдання творчого характеру: підготовка невеликих повідомлень, творчих завдань, розгорнутої відпо­віді (розповіді, опису); аналіз незнайомого тексту (за уривком з докумен­та можна довідатися про подію й, використовуючи текст як аргумент, висловити своє припущення).

Усе це сприяє створенню в учнів яскравих, образних уявлень. Учні ніби вживаються в епоху. Потрібно прагнути до того, щоб виробити в учнів став­лення до документа як до джерела, що відтворює реальні події, які сталися в житті людей, і розуміння того, що історичні події, які відбуваються на наших очах, з часом також будуть відтворені в документах епохи.

Ознайомлення із зовнішнім виглядом справжніх документів у музеях чи архівах, використання фотокопій і репродукцій історичних документів допомагає учням яскравіше уявити минуле.

5.      Формування історичних понять

Історичні поняття відтворюють процес, об'єктивний зв'язок явищ і закономірності історичного розвитку. Ось чому засвоєння системи іс­торичних понять є необхідним.

Які існують методи та прийоми формування історичних понять? Вони складаються з наступних моментів:

1)   створення цілісної картини історичного явища, у якому відбито всі істотні ознаки явища;

2)   вичленування істотних ознак явища;

3)   визначення терміна, що закріплює дане поняття;

4)   визначення поняття;

5)   вправа з використанням нового поняття, вживанням нового терміна;

6)   вироблення уміння оперувати новим поняттям, застосовувати його для пізнання нового історичного матеріалу або для аналізу його з нових точок зору.

Докладніше про основні поняття з історії можна довідатися у словнику-довіднику для загальноосвітніх навчальних закладі (Укладачі: Н. І. Ольхіна, І. М. Рибак, В. А. Косіков, Н. Г. Діденко.— Донецьк: ТОВ «Лебідь», 2000,- 204 а).

Категорія: ПЕДАГОГИ - УЧНЯМ | Додав: Адміністрація (18.05.2012)
Переглядів: 1750 | Рейтинг: 3.5/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]


Категорії розділу

ПЕДАГОГИ - УЧНЯМ [6]
ПЕДАГОГИ - УЧНЯМ

Валюта


Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2016 |