"Від творчого викладача до творчого учня". Міщенко Наталя Миколаївна - Досвід викладачів - Досвід викладачів - Каталог статей - ХЕРСОНСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ СЕРВІСУ ТА ДИЗАЙНУ

Пошук

Календар

Архів записів



ХВПУСД
 Субота, 10.12.2016, 22:19
  




Головна » Статті » Досвід викладачів » Досвід викладачів

"Від творчого викладача до творчого учня". Міщенко Наталя Миколаївна


"Від творчого викладача
до творчого учня"


 

Міщенко Наталя Миколаївна


Т
ема уроку: Екологічна ситуація в незалежній Україні

Мета:

- сприяти засвоєнню знань учнями стану сучасного навколишнього середовища в Україні, формувати вміння аналізувати наслідки наймаштабнішої техногенної катастрофи в історії людства для сучасної України, вміння визначити рівень участі України у міжнародній співпраці у сфері охорони довкілля, вміння порівнювати старі та нові засади ставлення людини до природи та навколишнього світу;

- розвивати навички логічного аналітичного мислення, вміння відстоювати свою точку зору, знаходити необхідні аргументи, вміння робити обґрунтовані висновки;

-  сприяти формуванню активної світоглядної позиції учнів.

Тип уроку: урок засвоєння знань умінь та навичок.

Методи і прийоми:  перегляд і обговорення відео – фрагментів, випереджаюче завдання (учнівські повідомлення), самостійна робота ( -з історичними фактами; - заповнення таблиці; - з підручником), робота в парах (вправа «Займи позицію»)

Міжпредметні зв’язки: екологія, всесвітня історія.

Наочність: підручники, пам’ятки  «Учись учитись»,  картки – інформатори, таблиця  «Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи», аркуші для рефлексії, учнівські повідомлення на теми: «Стан навколишнього середовища та проблеми охорони довкілля», «Міжнародна співпраця України у сфері охорони довкілля».

Технічне забезпечення: ПК, мультимедійний проектор, проекційний екран, електронний супровід уроку, електронні презентації учнівських повідомлень, відео-фрагменти фільму  «Чорнобильські дзвони».

 

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1.      Перевірка наявності учнів.

2.      Перевірка готовності учнів до уроку.


ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Перегляд відео фрагменту

 «Чорнобильські дзвони»

Завдання

Прокоментуйте вислів «Національних екологічних проблем не буває»

 

Повідомлення теми, мети, завдань уроку:

-              з’ясувати, яким є стан сучасного навколишнього середовища в Україні.

-              Проаналізувати наслідки наймаштабнішої техногенної катастрофи в історії людства для сучасної України.

-              Визначити рівень участі України у міжнародній співпраці у сфері охорони довкілля.

-              Порівняти старі та нові засади ставлення людини до природи та навколишнього світу.

 

ІІІ. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

 

  1. Стан навколишнього середовища та проблеми охорони довкілля

Учнівське повідомлення

 (випереджаюче завдання)

Електронна презентація учнівського повідомлення на тему:

«Стан навколишнього середовища та проблеми охорони довкілля»

       

 Завдання решті учнів. Уважно слухати і складати тезисний план.

Орієнтовне учнівське повідомлення

З часів Російської імперії, а потім і Радянського Союзу за Україною закріпи­лася спеціалізація постачальника металу, вугілля, зброї та продуктів харчуван­ня. Влада постійно вимагала розширення обсягів виробництва й зовсім не тур­бувалася питаннями збереження та сталого використання природних ресурсів і навколишнього середовища. Унаслідок цього техногенне навантаження на при­роду України в 4-5 разів перевищувало показники розвинутих держав Європи.

Не існувало ніяких обмежень щодо використання водних ресурсів. Підпри­ємства використовували води у 2-5 разів, а інколи в 10 разів більше, аніж на по­дібних виробництвах у розвинутих країнах світу.

Унаслідок надмірного спорудження екологічно небезпечних виробництв на території України український народ утратив природне право на життя в еколо­гічно безпечному середовищі, працювати в технічно безпечних умовах. Нині в Україні працюють 5 атомних електростанцій, 2,7 тис. підприємств, що виробля­ють чи використовують у своєму виробництві сильні отруйні речовини, 6 по­тужних нафтопереробних заводів, на яких постійно знаходиться 300-500 тис. т вибухонебезпечного палива, еквівалентного 3-5 мегатоннам тротилу. На тери­торії України прокладено понад 41 тис. км нафто- та газопроводів, 810 км аміако- та 44 км хлоропроводів. Щоденно українськими залізницями пере­возиться понад 220 найменувань отруйних і вибухових вантажів.

Щорічно в Україні нагромаджується майже 700 млн т відходів, з яких 100 млн т — токсичні. Загальний об'єм відходів становить приблизно 25 млрд м3, що займає площу 160 тис. га. Екологічні проблеми виникли в усіх гірничо-видобувних регіонах України. Наймасштабнішого характеру вони набули в Донбасі, Кривбасі та Львівсько-Волинському басейні. У більшості випадків закриття випрацюваних і неперспективних шахт супроводжується підйомом рівня шах­тних вод. Це призводить до підтоплення й заболочення низинних місцевостей, забруднення та засолення річок спричиняє виникнення зсувів, карстових про­цесів.

Прикладом критичного екологічного стану в західних регіонах України є Бориславське нафтове родовище. Мешканці м. Борислава змушені жити в умовах, що становлять безпосередню загрозу їхньому життю та здоров'ю, оскільки зага­зованість повітря в 6 разів перевищує допустимі норми.

Потужного антропогенного впливу зазнають усі річки, природні та штучні водо­сховища України. На сьогодні внаслідок господарської діяльності людини з карти України зникли 20 тис. малих річок. За підрахунками вчених, щороку до різних  водойм потрапляє щонайменше 8 млн т різ­них речовин-забруднювачів. Лише з тери­торії України в басейн Дніпра щороку ски­дається понад 12 млрд м3 стічних вод, більшість яких забруднена сполуками азоту, відходами виробництва нафтопродуктів, солями важких металів, пестицидами та ін­шими шкідливими речовинами. Екологічна ситуація, що створилася в басейні Дніпра, стала загрозою для здоров'я українців, ос­кільки його вода забезпечує 32 млн меш­канців та 2/3 підприємств України. Тому оздоровлення басейну Дніпра є одним із пріоритетів національної безпеки України. У зв’язку з цим в 1997 р. Верховна Рада України затвердила «Національну програму екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро та поліпшення якості питної води». Ця програма розроблена з урахуванням світового досвіду. На жаль, через недостатнє фінансування вона втілюється в життя надто сповільненими темпами.

Забруднення природного середовища в Україні поєднується з масовим виру­буванням лісів, що ще більше ускладнює екологічну ситуацію. Майже половина з винищених лісів виконувала водоохоронну, санітарно-гігієнічну та оздоровчу функції. Неконтрольоване вирубування лісів у Карпатах призвело до катастро­фічних повеней у Закарпатті.

Недбале ставлення до землі та інші екологічні чинники зумовили деградацію українських ґрунтів, насамперед чор­нозему, що нині за вмістом гумусу від­повідає характеристикам сірих лісових ґрунтів. Майже на третину збільшилась площа окислених ґрунтів, на чверть — за­солених і солонцевих. Різних форм ерозій зазнала третина всіх орних площ.

З метою врятування лісових і водяно-болотних комплексів Полісся було створе­но Рівненський природний заповідник і національний парк «Деснянсько-Старо-гутський». Для відновлення екологічної рівноваги в українських Карпатах, що по­терпають від щорічних повеней, селів і зсувів, засновано природний заповідник «Горгани» (Івано-Франківська обл.), національний природний парк «Сколівські Бескиди» (Львівська обл.). Значно розширено територію Карпатського заповідни­ка. У найближчому до Карпат природному комплексі — «Розточчі» — заснований національний природний парк «Яворівський» (Львівська обл.). Разом із природ­ним заповідником «Розточчя» і заповідними землями в Польщі буде утворено Розточанський українсько-польський біосферний резерват на Головному європей­ському вододілі. На Поділлі для охорони давньої та єдиної у своєму виді флори та фауни створений один із найбільших у Центральній Європі національний природ­ний парк «Подільські Товтри» (Хмельницька обл.). Щоб зберегти залишки степо­вої та плавневої рослинності, створено природний заповідник «Єланецький степ» (Миколаївська обл.) та Дунайський біосферний заповідник (Одеська обл.), який став частиною українсько-румунського біосферного резервату «Дельта Дунаю». Щоб поєднати природоохоронну роботу з організацією відпочинку людей в індуст­ріалізованому Донбасі, на р. Сіверський Донець закладено національний природний парк «Святі гори». Для збереження унікальної рослинності степової частини Криму створено Казантипський та Опукський природні заповідники.

Збільшення заповідних територій майже на мільйон гектарів відведення під них 3,9 % території України сприяє формуванню позитивного образу України, її інтеграції в європейське та світове товариство.

      

  ПЕРВИННЕ ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Самостійна робота  з історичними фактами

Завдання. Опрацювати історичний факт і дати відповідь на питання.

1 варіант

Наприкінці 1980-х років підприємства України щороку виробляли 55-57 млн. тон сталі (стільки ж виплавляли підприємства Німеччини та Франції). Трубопрокатні заводи України виготовляли 7 млн. тон труб (6,8 млн. тон труб виробляли заводи Великої Британії, Франції та Італії).

Залізорудні підприємства України щороку видобували 110-120 млн. тон залізної руди (у США — 50 млн. тон, у Франції — 15 млн. тон). Шахти України видавали на-гора 180 тон вугілля (у Великій Британії, Фран­ції та Італії видобували 200 млн. тон).

Подібна політика проводилася також у сільському господарстві. На початок 1990-х років в Україні було розорано 57 % загальної площі та 80 % сільськогосподар­ських угідь, порівняно з 25 % у США та 48 % у Франції.

 

Якими, на ваш погляд, причинами була зумовлена така експлуатація природних ресурсів?

2 варіант

 Площа підтоплених ділянок у Луганську становить майже 4 тис. га, у Донецьку — 5,2 тис. га, у Макіївці — 1,7 тис. га. Просідання земної поверхні на 5-7 метрів у районах шахтних полів, шахт «Павлоградська» і «Благодатна» призвело до утворення в заплаві р. Самари чотирьох озер загальною площею майже 2 км2.

Як ви гадаєте, що призвело до таких збитків у природних ресурсах України?

3 варіант

Щороку в повітря підпри­ємствами України викидається щонайменше 12 млн т шкідливих речовин. За підрахунками екологів, лише у 2002 р. на кожного громадянина України припа­ло по 85 кг шкідливих речовин, а на кожний квадратний кілометр площі — 6,8 т. Найбільше забруднена атмосфера в Донецькій, Дніпропетровській, Луганській. Івано-Франківській, Запорізькій областях. Уміст шкідливих речовин у повітрі там значно перевищує середні показники по країні. У понад 20 містах України. де проживає 22 % населення, допустимі норми перевищені в 15-17 разів.

Як ви гадаєте, якими будуть наслідки для населення України у найближчі 10-ліття, якщо ситуація не зміниться.


  1. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи

 Робота з підручником

Завдання. Опираючись на текст підручника заповнити табличку

ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Учнівський коментар щодо виконаного завдання.

Категорія: Досвід викладачів | Додав: Admin (15.03.2012)
Переглядів: 879 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1
1  
happy

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]


Категорії розділу

Досвід викладачів [17]
Досвід викладачів

Валюта


Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2016 |